Всі діти періодично поводяться неспокійно, балуються та забувають про обіцянки чи домашню роботу. Але іноді складнощі з концентрацією уваги стають особливо вираженими, супроводжуються надмірною руховою активністю та нестриманістю. Дитина просто не може зупинитися та взяти себе в руки. І такі симптоми свідчать не про розпещеність чи відсутність виховання, а про неврологічну патологію - гіперактивність, що вимагає правильного підходу батьків та допомоги невролога.
Що таке гіперактивність та чому вона виникає?
Гіперактивність - це стан надмірної психічної та рухової активності, за розвитку якого активність стає неадекватною та має непродуктивний характер. Такий стан у дітей класифікується лікарями як «Синдром дефіциту уваги та гіперактивності» (СДУГ), зазвичай, він проявляється у віці 5-7 років та за відсутності адекватної корекції може прогресувати. Сприяти виникненню цього порушення може поєднання кількох факторів, зокрема:
генетична схильність;
травми головного мозку, що були отримані під час внутрішньоутробного розвитку або в ранньому віці;
вживання матір'ю алкоголю чи куріння під час вагітності;
прийом наркотиків обома батьками;
органічні ураження ЦНС та головного мозку, спричинені інфекціями та іншими захворюваннями під час внутрішньоутробного розвитку та перших років життя;
передчасні чи пізні пологи, знижена маса тіла при появі на світ;
неадекватна психологічна обстановка у сім'ї.
Згідно з даними статистики, у хлопчиків СДУГ спостерігається у 3 рази частіше, ніж у дівчаток.
Розвиток дітей з гіперактивністю помітно відрізняється від загальноприйнятих норм та може провокувати різні проблеми у навчанні та соціалізації. Запідозрити наявність СДУГ можна по ряду симптомів, серед яких:
неконтрольоване бажання дитини постійно рухатися;
неможливість концентрувати увагу на одній дії (наприклад, на читанні, письмі чи навіть грі);
складності у запам'ятовуванні нової інформації;
неуважність та складність з виконанням інструкцій.
Батьки дітей із СДУГ часто скаржаться, що їхня дитина постійно втрачає свої речі, може легко забути про важливі справи та зовсім не слухає, що їй кажуть. Діти з такою проблемою часто перебувають у постійному русі, зовсім не вміють чекати та здаються навколишнім дуже галасливими, надмірно балакучими та неспокійними. І будь-які прохання заспокоїтися та взяти себе в руки ніяк не впливають на ситуацію.
Що робити, якщо у дитини гіперактивність?
Батькам дітей із гіперактивністю доводиться дуже непросто. І спроби самостійно впоратися із ситуацією найчастіше приречені на провал. Найкраще звернутися за допомогою до кваліфікованого невролога, який огляне малюка, опитає його та батьків, а також проведе додаткову діагностику, щоб підібрати найефективніші методи корекції СДУГ. Для повноцінної оцінки стану дитини лікар може призначити проведення:
електроенцефалографії (ЕЕГ);
реоенцефалографії;
нейросонографії.
Це безболісні та не інвазивні методи дослідження головного мозку, які допомагають виключити можливі патології та визначити наявні порушення. При необхідності можливе проведення КТ або МРТ головного мозку для отримання більш чіткої інформації про стан його структур.
При гіперактивності у дітей лікування здійснюється під скрупульозним контролем невролога з використанням засобів медикаментозного та немедикаментозного впливу. З ліків перевагу надають препаратам, які допомагають відновити баланс процесів гальмування та збудження в ЦНС, також нерідко використовуються вітамінні комплекси. Дітям призначають лише м'які, добре вивчені ліки в адекватному дозуванні. Що стосується немедикаментозного лікування, то сюди відноситься педагогічна та дефектологічна корекція та психотерапія. Найчастіше невролог рекомендує проведення психологічної роботи як із дитиною, і з її батьками. Адже для благополучного відновлення вкрай важливою є психологічна обстановка в сім'ї.
Практичні рекомендації батькам дітей із СДУГ
При гіперактивності дітей не варто лаяти за те, що вони не можуть зупинитися вчасно або сконцентрувати увагу на поставленому завданні. Батькам рекомендується:
уникати факторів, здатних провокувати збудження дитини (зокрема гучної музики, перегляду відеороликів із напруженим сюжетом тощо);
не переводити дітей до інших навчальних закладів до стабілізації стану;
уникати стресів, створити вдома максимально комфортну обстановку;
організувати дитині режим дня та правильне збалансоване харчування;
дотримуватись принципів послідовності у своїх проханнях чи дорученнях;
формувати будь-які завдання для дитини чітко та поетапно, щоб навчити послідовності дій;
виключити вседозволеність, щоб дитина формувала критерії поведінки їй потрібно відчувати рамки;
знайти дитині здорові шляхи викиду енергії - найкраще підійде спорт, який буде до душі.
Нормалізувати стан дитини при гіперактивності можна лише загальними зусиллями невролога, батьків та педагогів. Комплексний та здоровий підхід призводить до того, що діти з СДУГ стають спокійнішими та врівноваженими, нормально вчаться та спілкуються з оточуючими.
Якщо у Вас залишилися питання, зв'яжіться зі мною за посиланням
24 січня / 2023
Автор: Кубарєв Олександр Вікторович
З усіх питань зв'яжіться будь-яким зручним способом: